Душиця (Орегано) чи материнка звичайна – пряно-ароматична багаторічна, трав’яниста рослина, Батьківщиною якої вважають Південну Європу і країни Середземномор’я. Рослина, відома ще древнім римлянам і грекам, використовувалась як пряна трава, яку добавляли в їжу, а також як засіб для ароматизації ванн, духмяних вод, знищення різних мікробів. Душиця поширилась з давніх часів і в країни Північної Європи, Західної Європи, в Мексику, Америку. Це типова пряність італійської кухні, де з нею пов’язано воєдино поняття «піцца». Вважають, що найбільш ароматне орегано росте в сонячній Італії на вапнякових скелях. В дикому вигляді росте не тільки в Італії, Мексиці, але і в країнах СНД. У зв’язку з великим попитом орегано культивують в Італії, Франції, Іспанії, Греції, Мексиці, Америці.
Має інші назви: материнка, ладанка, мацер-душка, зимовий майоран, лісова м’ята, борова м’ята, душанка, лебідка, душниця, орегано.
Хімічний склад. Лікувальні властивості.
Орегано містить до 0,5% ефірного масла, цімол, карвакрол, значну кількість дубильних речовин. Ефірне масло включає 16% тімолу. В листі і квітках рослини міститься аскорбінова кислота, а в листі ще і до 29% жирного масла.
Наявність корисних речовин в душиці здавна помічено людьми. Із неї готували настої для стимуляції шлункового соку, застосовували як відхаркувальний засіб при гострих запальних процесах в бронхах, при сильному коклюші. Душицю використовують при ревматизмі як заспокійливий засіб, при сильних головних болях. Рослина володіє сечогінними властивостями. Використовується для зміцнювальних ванн при статевих розладах.