Розмарин 8 г
-
Розмарин — класична пряність. В Середньовічній Європі ця рослина широко використовується в якості прянощів. В теперішній час розмарин вирощують в Італії, Франції, Югославії, Іспанії, Греції, Португалії, Північній Африці, США (Каліфорнія, Флорида). Росте він і на Південному березі Криму, на Чорноморському узбережжі Кавказу.
-
Має ще одну назву: морська роса.
-
-
Хімічний склад. Лікувальні властивості.
-
-
Листя розмарину багате на ефірну олію (до 20%). На третій рік рослина містить максимальну їх кількість, тому з ціллю отримання олії листочки збирають в цей період. Ефірна олія розмарину містить цінеол, камфору, борнеол, лимонен, пінне, дубильні речовини, смоли.
-
Розмарин-порошок – тонізуючий і зміцнюючий засіб. Використовується при головокружіннях при низькому кров’яному тиску. Відваром розмарину стимулюють роботу шлунку і кишечника. Він здатен посприяти на виділення жовчі і зняття кольок. Настої використовують при тромбофлебітах, невритах, ревматизмі. Його рекомендують при інфаркті міокарда, захворюваннях судинної системи, в дієтичному харчуванні.
-
-
Смакові якості. Застосування.
-
-
В якості прянощів в основному використовують сушене мелене листя, котре має сильний, солодкуватий камфорний аромат, який нагадує запах сосни, дуже приємний і злегка гострий смак. Свіжі молоді листочки додають в овочеві салати, щоб надати їм пікантності. Сушений розмарин в невеликих кількостях також кладуть у салати, бульйони, овочеві супи, додають у варену рибу, страви із капусти. Сушені, товчені листочки розмарину можна використовувати замість лаврового листа. В Італії ним посипають макарони, добавляють у піццу. Як і інші прянощі, його додають в чай.