Цибуля ріпчаста - дворічна, перехреснозапильна рослина, відноситься до сімейства Цибульні. Сама поширена пряність, споживана багатьма народами щоденно.
Батьківщиною цибулі ріпчастої вважають Південно – Західну Азію. Культивуються всі сорти цибулі ріпчастої: напівгострі, гострі, солодкі.
Має інші назви: арбажейка, бульбянка, лук, цибуля.
Хімічний склад. Люкувальні властивості.
Ріпчаста цибуля має характерний запах, обумовлений присутністю в ній ефірних олій, включаючи сірку.
Фітонциди цибулі знищують мікроби, стрептококи, дизентерійну, дифтерійну, туберкульозну палички.
Крім того, в цибулі міститься протеїн, сахароза, мальтоза, фруктоза, полісахарид, білки, жири. Вона багата вітамінами С, А, D, В1, В2, В6, Е, РР, містить кальцій, калій, натрій, магній, фосфор, залізо. Із цибулі ріпчастої готують спиртову витяжку для стимуляції серцевої діяльності, покращення секреторної діяльності залоз тракту. Цибуля заспокійливо діє на нервову систему. При весняному авітамінозі дуже важлива зелена цибуля, яка може задовольнити потребу людського організму в вітаміні С.
Цибулини містять йод, органічні (лимонну, яблучну) кислоти.
Смакові якості. Застосування.
Ріпчаста цибуля широко використовується в кулінарії, консервній промисловості. Цибулю додають практично у всі страви, за виключенням напоїв і солодких десертів. Використовують в сирому, жареному, пасерованому, відвареному, соленому і маринованому вигляді.
В промисловості цибулю використовують при виготовленні м’ясних консервів, пряних соусів і гарнірів, при переробці риби, ковбас, розсольних сирів.