Спеції. Як вибирати і що купувати?

Володимир Пурдік є експертом ринку спецій. Ми вирішили поцікавитися у нього станом якості продукту, яким ми покращуємо свою їжу. Адже ні для кого не секрет, що якість продуктів взагалі, а також спецій, зокрема - це велике і досить актуальне питання.
     

Кор: Скажіть будь ласка, як розрізнити спеції за якістю, адже їх так багато виробляється і продається?
      

Почнемо з того, що таке якість в спеціях? Адже важко за зовнішнім виглядом визначити якість приправ. Більш того, Ви і по запаху легко помилитесь, наприклад, переплутавши приємний запах коріандру в приправі зі здатністю цієї приправи поліпшити страву. Або купити приправу з 70% вмістом солі, яка не має запаху. Справа в тому, що властивості спецій проявляються опосередковано. Ми додаємо їх в їжу, а їжу в свою чергу піддаємо термообробці. Тому важко визначити - це хороша марка чи ні, тримаючи пакет спецій в руках, хіба, що якщо Ви тримаєте в руках не примітивний «базарний» варіант меленого перцю, де власне перцю всього п'ять відсотків, виробленого в Дніпропетровську або у Рівному, де «якість» помітно неозброєним оком.
     

Кор: А чому в цих містах?
     

Тому, що там, в основному зароджувалися цехи з кримінальним відтінком, мета яких - заробити на контрафакті та фальсифікаті. Раніше ще дуже «славився» і Харків ...
     

Кор: А куди дивиться захист прав споживачів? Таке банальне питання.
     

Туди ж куди і міліція. Така банальна відповідь. Хоча не можна не відзначити останнім часом не впевненні, на мій погляд, кроки антимонопольного комітету в напрямку боротьби за добросовісну конкуренцію.
     

Кор: Так, а як же визначає фахівець якісні спеції?
     

Якщо ми говоримо про якість сировини і упаковки, то маємо на увазі наступні вимоги.
Сировина має купуватися у відомого надійного постачальника. Тут варто відзначити, що сировина, куплена за тією ж ціною, але за кордоном - має кращі характеристики. Сировина повинна мати документи що підтверджують якість, бути однорідним в одній партії з конкретним маркуванням, а також має бути свіжим, правильно зберігатися і транспортуватися.
 

Етикетка повинна відповідати нормам, які забезпечують належне зберігання харчових продуктів, не мати «віконець», так, як світло негативно впливає особливо на мелені і порошкоподібні види спецій. Маркування продукту повинне містити достовірну інформацію щодо складу продукту.
    

  З точки зору споживача розібратися рекомендую так. На українському ринку є компанії, що надають надійну і постійну якість спецій. Давайте визначимося з ознаками продукції, яку можна купувати:
     

 - Ви тривалий час зустрічаєте ці продукти і багато років користуєтеся ними без нарікань;

- Широке поширення в мережах супермаркетів (адже мережа не схильна експериментувати з якістю продуктів);

- Домінування на полицях супермаркетів, які прийшли до нас з Європи (європейські мережі не тільки продають полички, але і добре рахують (продукт, що продається подобається покупцеві і тому розміщений в широкому асортименті);

- Ваш особистий позитивний досвід - хороший аргумент;

- Ну, і головне, напевно, загляньте до себе на кухню. Адже не випадково Ви знайдете там пакети спецій певних марок. Це і є Ваш вибір або вибір Вашої родини.

Кор: Зрозуміло, а що не можна купувати?
        

 Якщо коротко - є дві крайності: сіра маса і жовтий синтетичний порошок.
   

Кор: Цікаво. Пізніше обов'язково поговоримо про жовті порошки. А зараз скажіть: висока ціна - це ознака високої якості?
         

Ціна не прямо залежить від якості. Зрозуміло, що більш висока зарплата персоналу Євросоюзу, витрати на транспорт і митницю дають неправильне уявлення про «висоту цінової категорії», якщо це імпорт. Такі ж і навіть кращі спеції, вироблені в Україні коштують дешевше.
    

 Кор: Повернемося до порошків. Що можна сказати про шкоду глютамату натрію який додається в приправи?
        

Мені здається справа не в глютаматі натрію, що широко застосовується в харчовій промисловості, а в підходах до використання харчових добавок.
        

Головними модифікаторами смаку і запаху є хімічні добавки - глютамат натрію (Е-621), інозіат натрію (Е-631), гуанілат натрію (Е-627).
Найпоширеніший модифікатор - глютамат натрію - це кристалічний безбарвний порошок, який збільшує чутливість рецепторів язика на всій його площі, і як би робить смак яскравіше.
 

Він хімічним шляхом отриманий в Японії і, як вважається, передає «п'ятий смак» - «розумом».
 

На мій погляд в тих кількостях, що глютамат використовується в спеціях, він безпечний. Але знову ж таки - це судження сьогоднішнього дня. Неодноразово ми були свідками того як змінювалася в часі інформація про одні й ті ж речі. У 19 столітті кокаїн вважався корисним, ще нещодавно позитивно відгукувалися про соєві продукти. Колись вважались актуальними, а тепер, в результаті нових досліджень йдуть з нашого життя такі процедури, як скипидарні ванни, колонотерапія, солярій або лікування інфрачервоним випромінюванням.
        

Ще я скажу, що багато чого залежить від рівня «адвоката» того чи іншого проекту. Хтось може довести, що дуже корисні кава і шоколад. Дуже сильно на свідомість тиснуть маркетологи і промо-менеджери. Наприклад, деякі мережі фаст фуду свої продукти називають мало не спортивним харчуванням. Промислові йогурти (подивіться на склад) позиціонуються, як дитяче (!) харчування.
          Загалом, коли мова йде про великі гроші корпорацій, розмови про здоров'я стають недоречними. Так деякі виробники серйозно зловживають глютаматом, більш того змішують його з інозіатом і гуанілатом, які в сотні разів активніші.
          Ось звичайна маркетингова технологія транснаціональної корпорації: Можна виробляти не спеції, а смакові порошки. Але при зростанні свідомості споживачів, вже не будуть продаватися бульйонні кубики. Тоді корпорація виробляє і просуває гібрид з «харчової хімії», суміші овочів і спецій. Склад такого гібрида незмінно починається словами: сіль, цукор, глютамат натрію, продовжується інозіатом натрію, гуанілатом натрію, морквою і базиліком, і закінчується рослинними жирами, бензоатом натрію і барвниками.
          

Кор: А люди бачать і купують?
          

А куди Ви дінетесь? Адже маркетингові технології тісно пов'язані з технологіями психологічного тиску. Такий продукт без реклами не потрібен і безкоштовно. Корпорація розставляє товар в магазині величезними «плямами», в яких фігурує одне два найменування, дають рекламу на телебаченні і Ви приречені стати їх клієнтом. Тепер Ви купуєте не спеції та приправи, а користуєтеся смаковими гібридами, засипаючи отруйно жовтий порошок в будь-яку страву, незалежно від його назви. Тобто корпорація привносить технології та підходи фаст фуду і снеків в технології та підходи виробництва приправ, які покликані покращувати, а не отруювати їжу.
          Наведу красномовний приклад. Одна українська компанія випускає приправу «Зелень весняна» з таким складом: селера, кріп, цибуля, петрушка. А ось інша відома корпорація випускає приправу з назвою «Весняна зелень», у складі якої (хто б сумнівався): спочатку списку сіль, завершує склад ароматизатор, а посередині, ясна річ - глютамат натрію, гуанілат натрію, інозіат натрію, цукор, рослинна олія . І це людина купує, як весняну зелень. Ось два різних підходи. Все це можна самим поспостерігати в магазинах.
         

Кор: Одвічне питання - що робити?
         

Написать комментарий

Ваше Имя:


Ваш комментарий: Внимание: HTML не поддерживается! Используйте обычный текст.

Введите код, указанный на картинке:

Продолжить